Судьбу звеличують любов’ю,
Любов до мандрів, до осель…
А Васі Мащенку судилось
Ліси любити над усе…
Мабуть, це небесний знак того, що саме у переддень професійного свята зупинилося серце світлої людини, величної постаті у лісовому Всесвіті - Василя Мащенка.
Неочікувано згасла його зірка, яка спалахнула далекого 1940 року 1 лютого на Полтавщині. Родина Мащенків жила тоді у райцентрі - Чорнухах. Хлопчик ріс допитливим і тямущим. Спраглий до знань, майбутній лісівник не залишив у місцевій бібліотеці жодної непрочитаної книги. З величезного розмаїття професій обрав лісівничу. Студентські роки Василь провів у Лубнах, де навчався у техні
...
Читати далі »
