 Однією з основних особливостей лісового господарства, що відрізняє його від інших галузей, є наявність значних площ лісового фонду в підприємств, які розташовані на території певних територіальних громад (селищних, сільських, міських). Реорганізація організаційно-виробничої структури лісової галузі викликала дискусії в суспільстві, зокрема стосовно сплати податків підприємствами лісового господарства відповідним територіальним громадам.
Склад доходів та порядок їхнього надходження до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад визначається Бюджетним та Податковим кодексами України.
Зокрема, Бюджетним кодексом України ( ст.ст. 63, 64) передбачено, що платежі з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів зараховують до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних природних ресурсів.
Податок за лісові землі також сплачується на відповідній території за ставками, що встановлюють органи місцевого самоврядування згідно Податкового кодексу України.(ст. 284)
Таким чином, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів та податок за лісові землі при укрупненні лісгоспів зараховуватимуться до бюджетів територіальних громад.
Податковим та бюджетним законодавством України передбачено також , що податок на доходи, нараховані працівникам відокремленого підрозділу, перераховують до відповідного бюджету за місцезнаходженням саме цього відокремленого підрозділу. Такий порядок застосовують всі юридичні особи, зокрема такі, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої територіальної громади.
Утворення нового укрупненого лісгоспу, з відповідними структурними підрозділами та незмінність фонду оплати праці не призведе до зменшення надходжень податків до місцевих бюджетів.
Таким чином, законодавство передбачає сплату податків до місцевих бюджетів за місцем розташування лісових ресурсів та за фактичним місцем роботи працівників підприємств лісового господарства.
|