Ялиця Біла
Ялицю білу (лат. Аbies аlba) іноді називають гребінцевою або європейською. Це однодомна, роздільнополе дерево родини соснових росте в соснових або змішаних лісах. Широко культивується як паркова та декоративна рослина.
Стовбур білої ялиці досягає 2 м у діаметрі, в молодості дерево має остропирамидальну крону, в середньому віці крона стає овально-загостреною, верхівка притупляється. У старості крона цих дерев набуває гніздообразну форму. Кора даного виду гладка, сріблясто-сіра. Бічні гілки спрямовані строго горизонтально, іноді злегка підняті вгору.
Ялиця біла, як видно на фото, має не надто довгу хвою (до 3 см), шириною 2-3 мм. Розташовані хвоїнки в одній площині, на кінцях тупі голки. Колір хвої темно-зелений з двома білими смужками знизу.
Молоді плодові шишки - овально-циліндричні, зеленого забарвлення. Дозріваючи, вони стають темно-коричневими. При діаметрі 3-4 см шишки досягають 10-16 см в довжину. На відміну від ялини шишки ялиці білої спрямовані вертикально вгору. Насіння досить велике, досягає 1 см в довжину.
Ялиця біла має глибоку кореневу систему, від стрижневого кореня відходять кілька сильних бічних коренів. Дерево погано переносить сухість грунту і повітря, досить морозостійка, але при зниженні температури нижче -25 °С замерзає.
У декоративному відношенні рослини цього виду поступаються своїм сибірським і кавказьким побратимам, так як охвоєння у них більш пухке. Крім того, з роками стовбур ялиці білої оголюється.
Широко застосовується на всій території України, в південно-західних областях Білорусі та на півдні Прибалтики.
Перші 10 років ялиця біла росте повільно, потім швидкість росту збільшується.
При розмноженні насінням сортові різновиди слабо повторюють характерні ознаки батьків, тому для посадки цих дерев найчастіше використовують відводки або живці.
Виконав інженер Л/К Сластьоненко О.В.
|