 Церковники переконують, що, спалюючи суху траву, ви порушуєте щонайменше дві Заповiдi Божi.
Ледь не щодня в Українi палають гектари родючої землi. А все тому, що господарi, аби не переорювати землю, спалюють сухi рештки рослин. Так гинуть тварини, мiкроорганiзми, а iнколи й самi палiї. Люди не бояться державних законiв. Може, матимуть страх хоч перед Богом?
Коли людина спалює суху траву, листя, стерню, то найперше порушує Заповiдь "Не вбий". Адже вона поширюється на все, що є нашим ближнiм, на все, що нас оточує. Ця Заповiдь означає не лише не забрати в людини життя, а й не завдати шкоди її здоров'ю.
Також пiдпал є грiхом проти Заповiдi "Не кради". Адже таким вчинком крадемо у ближнього, у наших же дiтей, можливiсть дихати чистим, свіжим повiтрям. Забруднення води, засмічення територiї також є гріхом проти цієї Заповiдi. Адже крадемо в людей можливiсть користуватися тим, що дав нам Господь.
Та не завжди людину мучить сумління через спалену траву чи зірвану червонокнижну квітку... Але й це – гріх.
Анатолій Поркуян,
мисливствознавець
|